Zagrebački greben — стадіон Максимир, Загреб

Архітектурна ідентичність стадіону натхненна силуетом Медведниці — гірського масиву, що формує природне тло Загреба, — та історією самого міста, яке виросло на двох пагорбах, Каптолі та Градеці.

Ритм похилих конструктивних елементів створює змінний периметр будівлі й формує впізнаваний силует. Образ задуманий як архітектурне вираження конструкції, руху та зв'язку стадіону з містом, а не як декорація.

Головний вхід розвиває цю ідею одним великим містобудівним жестом: західна площа-парк стає переходом між стадіоном, довколишніми громадськими просторами та ландшафтом.

Історичний Загреб виник як два поселення-суперники на сусідніх пагорбах, Каптолі та Градеці, з потоком між ними. На кам'яному мосту, що їх з'єднував, так часто траплялися сутички, що він дістав ім'я Krvavi most — Кривавий міст. Потім місто виросло, поселення об'єдналися, потік сховався під вулицями, а міст із місця конфлікту став частиною спільної історії.

Цей образ ми хотіли перенести в новий комплекс — не буквально й не як цитату. Стадіон задуманий як сучасний міст: місце, що об'єднує райони, парк, спорт, уболівальників і саме місто. Це головна ідея проєкту.

Новий дім GNK Dinamo Zagreb розрахований на 35 355 глядачів. Усі місця під покрівлею, а компактна геометрія чаші тримає трибуни настільки близько до поля, наскільки дозволяють норми видимості (C-value) FIFA, UEFA та EN 13200.

Особлива увага — ідентичності фанатських секторів, видимості поля, потокам відвідувачів, hospitality-зонам, доступності, безпеці та експлуатаційним вимогам стадіону 4-ї категорії UEFA. Поле розгорнуто по осі північ–південь: це й вимога FIFA щодо інсоляції, і спосіб розкрити нові громадські простори з усіх чотирьох боків. Рішення про розворот ухвалили через півтора місяця після старту тримісячного конкурсу, і воно вимагало переробити значну частину вже зробленого — заради інсоляції газону та нової головної осі, пов’язаної з парком Максимир.

Стадіон задуманий водночас як велика футбольна арена і як частина міста, що працює і поза матчевими днями: у трибунах живуть музей клубу, торгівля, офіси та wellness-комплекс.

Стадіон — лише вершина футбольної системи: за ним стоять академія, тренувальні поля, відновлення й медицина. Тому молодіжний стадіон, якого вимагало завдання, не став окремим об’єктом — його інтегровано з основною ареною, а інфраструктуру розміщено у східній трибуні. Довкола — футбольна академія, музей клубу, дитячий центр, фітнес- і тренажерні зали, готель для спортсменів, конференц-зали й ресторани. Кав’ярні свідомо винесено за периметр основного об’єму, щоб сюди приходили не лише на матч.

Медіа — частина і архітектури, і економіки: великий медіаекран за фанатською трибуною та екрани біля входів працюють на матчі, концерти, фестивалі, міські події й рекламу — окреме джерело доходу для клубу.

Логістику проєктували раніше за фасади. Маршрути гравців, медіа, VIP-гостей, глядачів, персоналу й транспорту розібрано окремо: гравці, медіа та VIP мають власні під’їзди, основні потоки глядачів приходять із півдня та заходу, де розкривається площа-парк. Варіанти руху перевірено у спеціалізованих програмах моделювання й обрано найкращий. Близько 350 місць для користувачів крісел колісних, зокрема на західній і південній трибунах, мають власні шляхи евакуації.

Концепція виходить далеко за межі стадіону. На території SRC Svetice спортивні об'єкти, ландшафт і громадські простори організовані як безперервна міська система, пов'язана зі стадіоном і парком Максимир: атлетичний стадіон категорії II World Athletics із критою трибуною на 2 000 місць і критий спортивний хаб — гандбольна зала на 4 592 та багатофункційна зала на 3 000 місць на спільному напівзаглибленому стилобаті. Наявний басейн збережено й включено в ансамбль.

У Borongaj проєкт зберігає та інтегрує наявні трамвайне кільце, зупинку й будівлі, перетворюючи територію на південні транспортні ворота всього комплексу. Замість кількох глибоко заглиблених рівнів запропоновано багаторівневий паркінг приблизно на 1 500 автомобілів — відповідь на високий рівень ґрунтових вод, яка водночас дає ефективну транспортну схему й безперервний пішохідний зв'язок між трамваєм, залізницею та стадіоном. Його покрівля стає озелененим бульваром.

На ключових перетинах автомобільний рух відведено нижче рівня землі, щоб основні пішохідні маршрути залишалися безперервними та безбар'єрними. Паркінг поділено на незалежно контрольовані сектори: це дозволяє безпечно розводити потоки вболівальників різних команд і адаптувати об'єкт під різні сценарії заходів.

Перше правило задала геологія. Глини та ґрунтові води на позначці приблизно 3,5–7 м із сезонними коливаннями перетворюють кожен глибокий підвал на гідроізоляцію, водозниження, додаткові конструкції та експлуатаційні ризики. Тому стадіон піднято над існуючими позначками, довкола нього йде безперервний громадський рівень, а під землею залишилися лише функції, яким там справді вигідно бути, — як напівзаглиблені об’єми. Це знижує будівельні ризики, спрощує експлуатацію та природно розводить людей і транспорт.

Будівлю поділено на дві системи: важку постійну основу — залізобетонну чашу, перекриття, ядра жорсткості та вертикальні комунікації на пальових фундаментах — і максимально легке покриття великого прольоту. Вантову систему з мембранною оболонкою обрано після порівняння з металевими фермами: вони давали колосальну металоємність, величезні габарити й чутливість до вітрових і сейсмічних впливів. Чашу поділено на сейсмічні відсіки з деформаційними швами, збірні трибуни модульні у виготовленні та монтажі, а матеріали старого стадіону закладено на повторне використання й переробку.

Гібридний газон із підігрівом; прожектори, досвітлення газону, провітрюваність і вентиляція чаші продумані разом із покрівлею; централізоване теплопостачання з СЕС і накопичувачами; збережено 98% життєздатного озеленення; увесь полив — зібраною дощовою водою.

Роботу виконано в одному інтегрованому архітектурно-інженерному процесі — містобудування, проєктування стадіону, параметричне моделювання та BIM-координація — з доданою бізнес-моделлю: бюджет будівництва €204 млн, прогноз виторгу €22,7 млн на рік, 365 днів використання та орієнтовна окупність менше 12 років. Концепція, інженерна логіка та економіка проєктуються разом — так TVORZI підходить до кожного складного об'єкта.